Видання

 

На обкладинці:

Перша сторінка.— Іван Раковський — восьмий голова Наукового товариства ім. Шевченка (1935—1949)

Друга і третя сторінки.— Загальні звітно-виборні збори НТШ в Україні

Четверта сторінка.— Будинки НТШ Европи (Сарсель, Франція)

 

На обкладинці:

Перша сторінка.— Володимир Левицький – сьомий голова Наукового то­вариства ім. Шевченка (1932-1935)

Друга і третя сторінки.— ХХІІ Наукова сесія НТШ в Україні

Четверта сторінка.— Будинки НТШ Америки у Нью-Йорку (США).

На обкладинці:

Перша сторінка.— Кирило Студинський – шостий голова Наукового то­вариства ім. Шевченка (1923-1932)

Друга і третя сторінки.— Загальні звітні збори НТШ

Четверта сторінка.— Із видань НТШ за 2008-2010 рр.

На обкладинці:

Перша сторінка.— Василь Щурат – п'ятий голова Наукового товариства ім. Шевченка (1921 –1923)

Друга сторінка.— Пленарне засідання XXI Наукової сесії НТШ

Третя сторінка.— Пленарне засідання XXI Наукової сесії НТШ

Четверта сторінка.— Будинок НТШ, який придбало Товариство в 1912 p.

На обкладинці:

Перша сторінка.— Степан Томашівський – в. о. четвертого голови Наукового товариства ім. Шевченка (друга половина 1913-1920 рр.)

Друга сторінка.— Під час Загальних звітних зборів НТШ.– 2009 р.

Третя сторінка.— В кулуарах Загальних звітних зборів НТШ.– 2009 р.

Четверта сторінка.— Будинок НТШ, який придбало Товариство 1898 р.

На обкладинці:

Перша сторінка.— Михайло Грушевський – третій голова Наукового товариства ім. Шевченка (1897–1913)

Друга сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах

Третя сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах

Четверта сторінка.— Академічний дім у Львові. 1904–1906 pp. Сучасне фото. Світлина В. Бартошевського

На сайті опубліковано матеріали 41-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці:

Перша сторінка.— Олександр Барвінський — другий голова Наукового товариства ім. Шевченка (1893—1897)

Друга сторінка.— Під час Загальних звітно-виборних зборів НТШ.—2008 р.

Третя сторінка.— В кулуарах Загальних звітно-виборних зборів НТШ.— 2008 р.

Четверта сторінка.— Пам’ятник, збудований на честь 125-ліття Товариства „Просвіта“ у Львові. 1993 р. Скульптор Василь Ярич

На сайті опубліковано матеріали 40-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці:
Перша сторінка.– Загальний вигляд будинку НТШ, вул. Винниченка, 24.
Друга сторінка.– На засіданнях і в кулуарах Пленарного засідання.
Третя сторінка.– На засіданнях і в кулуарах Пленарного засідання.
Четверта сторінка.– Видання Природничо-математичних комісій НТШ 1990– 2007.

На сайті опубліковано матеріали 39-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

 

 

На обкладинці
Перша сторінка.– Осип Курилас. Тарас Шевченко. “Дивлюся, аж світає...” – 1918 р.
Друга сторінка.– У залі Загальних звітних зборів НТШ Львові. – 2007 р.
Третя сторінка.– В кулуарах Загальних звітних зборів НТШ у Львові. – 2007 р.
Четверта сторінка.– Адміністративний будинок НТШ у Львові (вул. Генерала Чупринки, 21).

На сайті опубліковано матеріали 38-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

 

 

На обкладинці:
Перша сторінка – Юліян Целевич – перший голова Наукового то­вариства ім. Шевченка
Друга сторінка – XVIII Наукова („Шевченківська“)сесія НТШ у світлинах
Третя сторінка – В кулуарах XVIII Наукової („Шевченківської“)­ сесії НТШ­
Четверта сторінка – Нові видання Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ в Україні. 2006-2007 рр.

На обкладинці:
Перша сторінка – Олекса Новаківський. “Святослав-Завойовник”, 1918 р. Публікується вперше.
Друга сторінка – новорічні привітання для НТШ в Україні “3 Новим Роком та Різдвом Христовим!”
Третя сторінка – У залі Загальних зборів НТШ 9 грудня 2006 р.
Четверта сторінка – Нові видання НТШ в Україні 2005–2006 pp.


На сайті опубліковано матеріали 36-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

 

На обкладинці:
Перша сторінка – Фотій Красицький. Портрет Михайла Грушевського. 1907 р.
Друга сторінка – В залі Загальних звітних зборів НТШ в Україні.­
Третя сторінка – Видані у Львові календарі, плакати, афіші, запрошення, присвячені 150-річчю від народження Івана Франка.
Четверта сторінка – Нові видання Інституту колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ в Україні. 2006 pp.

 

На сайті опубліковано матеріали 35-го вісника Наукового Товариства Шевченка. Подано наступні матеріали:

Про видання

Загальні звітно-виборні збори

Про діяльність Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці 2005 року

Промінь творчости і науки

Перші кроки косівського осередку НТШ

Іван Франко і його поема "Мойсей"

Соціолінгвістичні засади Івана Франка

-- Портрет незнайомки

Ілюстрування казок Івана Франка на західних землях України (1890-1939)

Археологія найдавнішого Львова Львів і святість

Церкви доби Гетьманщини як об’єкт руйнівних заходів тоталітаризму

Епізод з ранньої української фольклористики в Галичині

Володимир Гнатюк і західноукраїнське відродження

Адольф Хибінський і львівська музикознавча школа

Інноваційні засади моделювання української економічної перспективи

Причини всихання ялинових лісів Карпат

Шляхи поліпшення екологічного стану довкілля Яворівщини

Із спостережень над трансгенезом у тварин

Варлаам Компаневич

Стельмащук Степан Ількович

Медведик Петро Костянтинович

Панасюк Володимир Васильович

Ісаєвич Ярослав Дмитрович

Огляди нових книжок, рецензії. Литовська метрика

Стрілецькі пісні

Відлуння голодомору-ґеноциду 1932—33. Етнокультурні наслідки голодомор

Мирослав Мороз. Некролог

У 2006 р. минає 17 років від часу відродження в Україні Наукового товариства ім. Шевченка. Це малий, але й водночас великий проміжок часу в житті одного Товариства. Якщо порівнювати його з часом загального поступу науки та культури ХІХ—ХХ та декількох років ХХІ ст. і тяглости функціонування наукових установ, то це час, звичайно, невеликий, однак не кожна слов’янська країна нині може похвалитися такою тривалою працею одного наукового товариства серед інших своїх інституцій.

Відкрите в 1873 р. як „Літературне товариство ім. Шевченка“, а від 1892 p. перетворене у „Наукове товариство ім. Шевченка“ пройшло довгий і складний шлях та зробило неоціненний внесок у розвиток наукової думки України. Адже йдеться про 132 роки праці! З іменами його членів різних часів пов’язані яскраві сторінки становлення наукових ідей в Україні, шкіл і напрямів, що здобули визнання як у національній, так і у світовій науці.

Косівський осередок наукового товариства ім. Шевченка cтворено в червні 2004 року на установчому засіданні, у якому взяли участь науковці з Прикарпатського відділення Інституту агроекології та біотехнології Української академії аграрних наук (ІАБУААН) в м. Косові, Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (ДІПДМ), Національного природного парку „Гуцульщина“, представники Косівської районної держадміністрації.

Осередок очолює доктор економічних наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук Григорій Гуцуляк, директор Прикарпатського відділення ІАБУААН; заступник голови — доцент Косівського ДІПДМ Микола Близнюк, науковий секретар Осередку — кандидат медичних наук Ігор Яремин, секретар Марія Іванчук. У склад ради Осередку увійшли також кандидат педагогічних наук, член-кореспондент Української академії педагогічних наук, заслужений учитель України Петро Лосюк; заслужений працівник освіти України Ігор Пелипейко; доцент Косівського ДІПДМ Олег Слободян; доктор юридичних наук, професор Зорислава Ромовська; кандидат біологічних наук, заступник директора НПП „Гуцульщина“ Юрій Стефурак та автор цієї статті.

Усупереч поширеній думці про шкідливість ілюстрацій у дитячих виданнях („Що ж залишиться для самодіяльности дітей при читанні, якщо навіть за чужою думкою, за думкою автора, діти будуть йти не своїм умом, а умом художника, який вмішався в процес їх внутрішньої роботи?“[1]) українські видавництва взялися друкувати для дітей книжки з ілюстраціями, а серед них Івана Франка. Незважаючи на матеріяльні проблеми видавців, чимало книжок було багато оформлено вже наприкінці ХІХ ст. На початку ХХ ст. вони почали виходити навіть із кольоровими ілюстраціями. І це, як казав М. Таранько, були „дорогі видання, роблені за кордоном“[2].

Питання оформлення дитячих видань неодноразово виносилося на сторінки багатьох українських часописів. До своїх висновків С. Сірополко, К. Малицька, М. Гнатишак долучали досвід дослідників дитячої книжки загальноєвропейського рівня. Будучи певними в тому, що „діти далеко ліпше запам’ятають собі науку, котру самі витягнули з огляданих на рисунку предметів і ситуацій і віднесуть більшу користь з так здобутих відомостий“[3], вони звертали увагу на виконання малюнків. Усі без винятку говорили про те, що твори „мусять бути правдиві, артистично виконані. Без того краще їм не бути. Поганий малюнок тільки зіб’є з пантелику дитину, зовсім не пособить їй розуміти текст, а хиба заплутає […] У дитячому журналі мусять бути малюнки, а не карикатури. Карикатура в дитячій книзі — се отрута“[4]. Вони повинні „містити в собі приступну дітям моральну ідею [...] мають розвинути в дитині естетико-моральне почуття, поширити її світогляд, збільшуючи обсяг її понять та уявлень“[5]. Високі вимоги до ілюстрування дитячих видань стало основою залучення видавництвами до співпраці кращих художників того часу.

В історію нашого письменства, отже, й усієї національної духовности, Іван Франко увійшов як друга величина після Тараса Шевченка. І ця історична оцінка цілком заслужена: І.Франко створив могутній монумент, вічно живий своїми ідеями, втіленими в яскраві художні образи, як і рівно ж виваженими інтелектуальними трактатами, можна сказати, з багатьох царин української та й світової життєдіяльности.

Однією із суттєвих прикмет сучасности є формування інформаційної цивілізації, що спирається на інноваційні технології в усіх сферах буття. Розвиток інформаційного суспільства пов’язаний з глобалізаційними процесами, які, своєю чергою, диктують умови для розвитку конкурентноспроможного виробництва й економіки взагалі. Все це значно ускладнює розвиток національних економік, які формуються на руїнах планово-директивної господарської системи.