Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві
(1941-1942)

Ярослав Ганіткевич

Українська історіографія переглядає та об’єктивно висвітлює питання, які раніше розглядалися або з позицій російського царизму і великодержавного шовінізму, або з позицій комуністичної ідеології. До таких питань можемо віднести історію Київського медичного інституту (КМІ) в роки Великої Вітчизняної (або в ширшому плані Другої світової) війни.
Дослідження архівних матеріалів, колишніх спецфондів, діаспорної літератури, преси того часу свідчить про те, що в окупованому гілерівцями Києві викладачам і професорам КМІ, які з різних причин залишилися в окупованому гітлерівцями Києві, вдалося частково на деякий час відновити роботу кафедр і клінік КМІ, що дало можливість готувати лікарів з корінного населення та сприяло збереженню бази інституту. Потрібно відзначити, що це відбулося при різко ворожому ставленні німецьких окупантів до вищої освіти на українській землі.

Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві
(1941-1942)

Ярослав Ганіткевич

Українська історіографія переглядає та об’єктивно висвітлює питання, які раніше розглядалися або з позицій російського царизму і великодержавного шовінізму, або з позицій комуністичної ідеології. До таких питань можемо віднести історію Київського медичного інституту (КМІ) в роки Великої Вітчизняної (або в ширшому плані Другої світової) війни.
Дослідження архівних матеріалів, колишніх спецфондів, діаспорної літератури, преси того часу свідчить про те, що в окупованому гілерівцями Києві викладачам і професорам КМІ, які з різних причин залишилися в окупованому гітлерівцями Києві, вдалося частково на деякий час відновити роботу кафедр і клінік КМІ, що дало можливість готувати лікарів з корінного населення та сприяло збереженню бази інституту. Потрібно відзначити, що це відбулося при різко ворожому ставленні німецьких окупантів до вищої освіти на українській землі.

Степан Зощук – доктор медицини, спортивний лікар, науковець
і хірург в Європі, в країнах Азії та Африки, український
громадський діяч, публіцист
(До 100 – річчя від дня народження)

Ярослав Ганіткевич (Львів), Павло Пундій (Чикаґо)

Минає 100 років від народження доктора медицини Степана Зощука - надзвичайно цікавої та вартісної людини, відомого у світі знаменитого лікаря, визначного українського діяча і патріота.
Степан Зощук народився 9 серпня 1909 року в Кракові в українській сім’ї. Батько був поштовим урядником, раніше служив старшиною в австрійській армії. В родині були брати – Роман та Іван, сестра Варвара. Багато уваги приділяла малому Степану мати Марія Зощук.
Після розпаду Австро-Угорської монархії батьки повернулися в рідні краї, оселилися в Коломиї. Степан спочатку навчався в народній школі, опісля в Коломийській українській гімназії, яку закінчив 1928 року. Почавши з 1931 року він та його брат Іван були в складі дружини копаного м’яча (футболу) «Сокіл», брали участь в роботі Українського спортового союзу в Коломиї.

Наукове товариство імені Шевченка
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Інститут української археографії НЛН України імені М. Грушсвського
Всеукраїнське товариство Івана Огієнка Львівське відділення
Українське лікарське товариство у Львові
запрошують Вас до участі у вшануванні 80-річчя видатного українського вченого Ярослава ГАНІТКЕВИЧА
Дійсного члена НТШ, доктора медичних наук, професора, Лауреата премії імені Івана Огієнка, стипендіата Президента України
та презентації книги «Лікарський збірник до 80-річчя з дня народження Ярослава Ганіткевича.Вибрані праці», Львів, 2009

Основні лати життя і діяльності
1929,9 липня - народився в м. Радехові на Львівщині
1946 – вступив до Львівського медінституту
1949 – перша доповідь на ІV конференції СНО
1951 – аспірантура при кафедрі нормальної
фізіології Львівського медінституту
1954 – публікація першої наукової праці
1955 – захист кандидатської дисертації
1956 – звільнений з Львівського медінституту, асистент Івано-Франківського медінституту
1959 – доцент кафедри норм. фізіології ІФМІ
1968 – захист докторської дисертації (Донецьк)

На обкладинці:
Перша сторінка.— Михайло Грушевський – третій голова Наукового товариства ім. Шевченка (1897–1913)
Друга сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах
Третя сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах
Четверта сторінка.— Академічний дім у Львові. 1904–1906 pp. Сучасне фото. Світлина В. Бартошевського

Роман Мацюк. Родинні пригоди. У добру пам'ять про Ореста Ярославовича Мацюка на десятиріччя від дня смерти.

На сайті опубліковано матеріали 41-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці:
Перша сторінка.— Олександр Барвінський — другий голова Наукового товариства ім. Шевченка (1893—1897)
Друга сторінка.— Під час Загальних звітно-виборних зборів НТШ.—2008 р.
Третя сторінка.— В кулуарах Загальних звітно-виборних зборів НТШ.— 2008 р.
Четверта сторінка.— Пам’ятник, збудований на честь 125-ліття Товариства „Просвіта“ у Львові. 1993 р. Скульптор Василь Ярич

На сайті опубліковано матеріали 40-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці:
Перша сторінка.– Загальний вигляд будинку НТШ, вул. Винниченка, 24.
Друга сторінка.– На засіданнях і в кулуарах Пленарного засідання.
Третя сторінка.– На засіданнях і в кулуарах Пленарного засідання.
Четверта сторінка.– Видання Природничо-математичних комісій НТШ 1990– 2007.

230 томів "Записок НТШ". Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том ССХХX. Праці Секції етнографії та фольклористики. — Львів, 1995. — С. 5-30

Гайда Р., Пляцко Р. Іван Пулюй (1845-1918). Життєписно-бібліографічний нарис

Основна частина пропонованої книжки, крім Вступу і Життєпису, містить шість розділів, у яких висвітлені різні аспекти діяльности Івана Пулюя. У Вступі подано сконденсований творчий портрет Івана Пулюя як високо-талановитої людини у своїй багатогранності. Найбільше уваги приділено фізичним дослідженням (розд. 2), які стосуються трьох напрямів: молекулярної фізики, катодного проміння та Х-променів.