Posted on 01. Feb, 2012 by Yuriy Ryshkovets in Новини
Наукове товариство ім. Шевченка – найстарша чинна сьогодні наукова спільнота, що об’єднує сотні відомих українських учених, які жертовно служать національній науці. 139 років тому Товариство було засноване на засадах добровільної участі, суспільної підтримки, незалежності від державних інституцій і політичних рухів.
Ці засади стали надійною опорою Товариства впродовж усієї складної історії України другої половини ХІХ-XX ст., пересторогою від колаборації з окупаційними режимами і підданства, забезпечили йому високий авторитет в Україні та за кордоном.
29 жовтня – 2 листопада 2011 р. відбувся 16 світовий конрес Міжнародного (Інтернаціонального) товариства кріохірургії (МТК) у Відні у Редутізалі великого цісарського палацу Гофбурга.
Організували конгрес президент МТК проф. д-р Сайіо Суміда (Японія) та президент конгресу проф. д-р Микола Корпан. Секретаріат конгресу знаходився у лікарні Рудольфінергауз. Конгрес проходив у співпраці з Японським товариством низькотемпературної медицини (ЯТНМ), Азіатським товариством кріохірургії, Європейським товариством кріохірургії, Австрійським товариством кріохірургії та Міжнародною асоціацією медичної кріобіології (з Росії).
Прибуло понад 70 делегатів з 10 країн, найбільше японців і китайців. (В роботі 13 конгреса МТК 2005 року в Греції брали участь більше 100 спеціалістів з 23 країн світу, було представлено 65 доповідей).
Posted on 21. Nov, 2011 by Yuriy Ryshkovets in Новини
Загальні звітно-виборні збори Наукового товариства ім. Шевченка відбудуться 26 листопада (субота) 2011 р. у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за адресою: м.Львів, вул.Університетська, 1, актова зала.
Початок роботи о 10 год.
Реєстрація учасників та гостей від 9.30 до 10.00 у фойє Львівського національного університету ім. Івана Франка.
В статті описується встановлення у 2011 р. пам’ятника страченим гітлерівцями львівським вченим, приведені дані про українського професора Адама Соловія, про усіх вчених-медиків. Описуються обставини загибелі вчених, фальшиве звинувачення радянським режимом українців з батальону «Нахтігаль» у вбивстві вчених. Приводяться дані про відзначення пам’яті вчених в Україні та в Польщі.
Громадськість України і Польщі у липні ц.р. відзначила 70-і роковини варварського вбивства гітлерівськими окупантами групи львівських вчених – найбільше професорів Львівського медичного інституту, а також Львівської Політехніки та інших вищих шкіл. Вшановуючи пам’ять цих безневинно загиблих людей, котрих розглядали як еліту польської нації, українські й польські державні й громадські організації вирішили до 70-х роковин з дня розстрілу вчених встановити у Львові скорботний пам’ятник.
Наближається видатна дата - 150 років від дня народження Євгена Озаркевича – видатного українського лікаря і науковця. Він автор перших в нашій історії наукових медичних праць, опублікованих українською мовою, дійсний член НТШ, засновник і редактор «Лікарського збірника» — першого науково-медичного видання українською мовою, перший укладач наукової української медичної термінології, автор багатьох науково-практичних та громадсько-політичних публікацій, засновник і редактор першого українського санітарно-гігієнічного журналу «Здоровлє», ініціатор створення і директор першої української амбулаторії «Народна лічниця», перший голова Українського лікарського товариства у Львові, представник українських лікарів на низці міжнародних наукових конгресів, активний громадсько-політичний діяч «Просвіти», старший санітарний радник та член Найвищої ради здоров’я у Відні.
Posted on 15. Apr, 2011 by Anonymous in Публікації
Родовід Степана Посацького починається з Гуцульщини. Дід – Іван Посацький – народився 1841 р. у Рахові (нині Закарпатська обл.) і був учителем, батько – Лев Посацький – у с. Стецеві біля Снятина (нині Івано-Франківська обл.) у Східній Галичині. Лев Посацький (1878-1951) здобув юридичну освіту у Львові та Відні з правом праці у нотаріяльних конторах. Він одружився з Іванною Губчак (донькою отця Ігнатія Губчака) з Калуша 1910 р. У пошуках праці їм довелося переїхати у Західну Галичину. Тут, у містечку Ліманова (південно-східні околиці Кракова) у Лева Посацького та Іванни Посацької (1880-1963) 9 січня 1911 р. народився син Степан.
Напередодні Першої світової війни Лев Посацький влаштувався на роботу в канцелярію нотаріуса Телесницького у Делятині, куди й сім'я переїхала. З початком війни його призвали до 36-го Коломийського полку крайової оборони у Делятині. Восени 1918 р., після служби в Угорщині, Чехії та на Волині Лев Посацький повернувся до Делятина, а 1919 р. сім'я – у Ліманову. Однак довелося шукати роботи у м. Ряшеві (Східна Галичина), куди 1920 р. родина Посацьких переселилася. 1929 р. Степан Посацький закінчив там гімназію і мав намір продовжувати освіту. Оскільки у тодішній Польщі українцям чинилися всілякі перепони у здобутті вищої освіти, то багато українців-галичан шукали можливостей навчатися у вищих навчальних закладах інших міст і країн.
Родовід Степана Посацького починається з Гуцульщини. Дід – Іван Посацький – народився 1841 р. у Рахові (нині Закарпатська обл.) і був учителем, батько – Лев Посацький – у с. Стецеві біля Снятина (нині Івано-Франківська обл.) у Східній Галичині. Лев Посацький (1878-1951) здобув юридичну освіту у Львові та Відні з правом праці у нотаріяльних конторах. Він одружився з Іванною Губчак (донькою отця Ігнатія Губчака) з Калуша 1910 р. У пошуках праці їм довелося переїхати у Західну Галичину. Тут, у містечку Ліманова (південно-східні околиці Кракова) у Лева Посацького та Іванни Посацької (1880-1963) 9 січня 1911 р. народився син Степан.