Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві
(1941-1942)

Ярослав Ганіткевич

Українська історіографія переглядає та об’єктивно висвітлює питання, які раніше розглядалися або з позицій російського царизму і великодержавного шовінізму, або з позицій комуністичної ідеології. До таких питань можемо віднести історію Київського медичного інституту (КМІ) в роки Великої Вітчизняної (або в ширшому плані Другої світової) війни.
Дослідження архівних матеріалів, колишніх спецфондів, діаспорної літератури, преси того часу свідчить про те, що в окупованому гілерівцями Києві викладачам і професорам КМІ, які з різних причин залишилися в окупованому гітлерівцями Києві, вдалося частково на деякий час відновити роботу кафедр і клінік КМІ, що дало можливість готувати лікарів з корінного населення та сприяло збереженню бази інституту. Потрібно відзначити, що це відбулося при різко ворожому ставленні німецьких окупантів до вищої освіти на українській землі.

У березні 2010 року відбудеться чергова сесія НТШ. Звертаємося до членів Лікарської комісії з проханням подати до 01.03.10 тему доповіді.
Членам які не пройшли перереєстрацію прохання звертатися до Богдана Ткача секретаря ЛК НТШ. ntsh.med@gmail.com

Вища атестаційна комісія України

На Ваш № 02-81-08 від 24.11.2009 року

Шановні Володимире Федоровичу та Вікторе Дмитровичу!

Дякую Вам за змістовну відповідь. Маю намір розмістити її на нашому сайті, оскільки викладене у Вашому листі стосується ширшого кола читачів (дивись приєднаний файл).
Стосовно суті піднятих у моєму зверненні до Вас питань хотів би пояснити, що з відповідною нормативною базою щодо «Порядку присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань» я обізнаний. Звичайно, знижувати рівень вимог, особливо – дозволяти плагіат у дисертаціях недоцільно. Проте власне це і взагалі низький рівень оформлення висновків дисертацій мене турбує. На жаль, це не поодинокі випадки, коли спеціалізовані вчені ради і експертні ради ВАК України «пропускають» такі дисертації. У зв’язку з цим прошу ознайомитися з такими окремими прикладами з дисертацій за 2008 рік. Мова йде про загальновідомі твердження, які фігурують у висновках дисертаційних робіт, тобто становлять предмет захисту:

Витяги з висновків
авторефератів деяких дисертаційних робіт за 2008 рік

Загальновідомі положення

Історичні науки

08koyain[1].zip:

Марія Ганіткевич, Ярослав Ганіткевич. Родовід Ганіткевичів та споріднених родин. Товариство “Просвіта”, Секція “Український родовід”. Львів, 2007. – 127 с., 11 табл., 48 с.іл.

Українська вища медична школа в окупованому гітлерівцями Києві
(1941-1942)

Ярослав Ганіткевич

Українська історіографія переглядає та об’єктивно висвітлює питання, які раніше розглядалися або з позицій російського царизму і великодержавного шовінізму, або з позицій комуністичної ідеології. До таких питань можемо віднести історію Київського медичного інституту (КМІ) в роки Великої Вітчизняної (або в ширшому плані Другої світової) війни.
Дослідження архівних матеріалів, колишніх спецфондів, діаспорної літератури, преси того часу свідчить про те, що в окупованому гілерівцями Києві викладачам і професорам КМІ, які з різних причин залишилися в окупованому гітлерівцями Києві, вдалося частково на деякий час відновити роботу кафедр і клінік КМІ, що дало можливість готувати лікарів з корінного населення та сприяло збереженню бази інституту. Потрібно відзначити, що це відбулося при різко ворожому ставленні німецьких окупантів до вищої освіти на українській землі.

Загальні звітні збори Наукового товариства ім. Шевченка відбудуться 28 листопада (субота) 2009 р. у Львівському національному університеті ім. Івана Франка за адресою:
м.Львів, вул.Університетська, 1, актова зала

Початок роботи о 10 год.
Реєстрація учасників та гостей від 9.30 до 10.00 у фойє Львівського національного університету ім. Івана Франка

Степан Зощук – доктор медицини, спортивний лікар, науковець
і хірург в Європі, в країнах Азії та Африки, український
громадський діяч, публіцист
(До 100 – річчя від дня народження)

Ярослав Ганіткевич (Львів), Павло Пундій (Чикаґо)

Минає 100 років від народження доктора медицини Степана Зощука - надзвичайно цікавої та вартісної людини, відомого у світі знаменитого лікаря, визначного українського діяча і патріота.
Степан Зощук народився 9 серпня 1909 року в Кракові в українській сім’ї. Батько був поштовим урядником, раніше служив старшиною в австрійській армії. В родині були брати – Роман та Іван, сестра Варвара. Багато уваги приділяла малому Степану мати Марія Зощук.
Після розпаду Австро-Угорської монархії батьки повернулися в рідні краї, оселилися в Коломиї. Степан спочатку навчався в народній школі, опісля в Коломийській українській гімназії, яку закінчив 1928 року. Почавши з 1931 року він та його брат Іван були в складі дружини копаного м’яча (футболу) «Сокіл», брали участь в роботі Українського спортового союзу в Коломиї.

Наукове товариство імені Шевченка
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Інститут української археографії НЛН України імені М. Грушсвського
Всеукраїнське товариство Івана Огієнка Львівське відділення
Українське лікарське товариство у Львові
запрошують Вас до участі у вшануванні 80-річчя видатного українського вченого Ярослава ГАНІТКЕВИЧА
Дійсного члена НТШ, доктора медичних наук, професора, Лауреата премії імені Івана Огієнка, стипендіата Президента України
та презентації книги «Лікарський збірник до 80-річчя з дня народження Ярослава Ганіткевича.Вибрані праці», Львів, 2009

Основні лати життя і діяльності
1929,9 липня - народився в м. Радехові на Львівщині
1946 – вступив до Львівського медінституту
1949 – перша доповідь на ІV конференції СНО
1951 – аспірантура при кафедрі нормальної
фізіології Львівського медінституту
1954 – публікація першої наукової праці
1955 – захист кандидатської дисертації
1956 – звільнений з Львівського медінституту, асистент Івано-Франківського медінституту
1959 – доцент кафедри норм. фізіології ІФМІ
1968 – захист докторської дисертації (Донецьк)

На обкладинці:
Перша сторінка.— Михайло Грушевський – третій голова Наукового товариства ім. Шевченка (1897–1913)
Друга сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах
Третя сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах
Четверта сторінка.— Академічний дім у Львові. 1904–1906 pp. Сучасне фото. Світлина В. Бартошевського

Вища Атестаційна комісія України
Голові ВАК України
академікові В. Ф. Мачуліну

Шановний Володимире Федоровичу!

Мені, докторові наук ще старого, «радянського», зразка, прикро спостерігати певні негативні тенденції, які, на мій погляд, наявні у роботі спеціалізованих вчених рад на етапі прийняття дисертацій до захисту. Це стосується хоча б авторефератів, у висновках яких подекуди наведено загальновідомі в науці положення або досягнення цілих наукових колективів, інколи – інших установ.