ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ

ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ

Том 229 (CCXXIX). Праці Філологічної секції

in Видання, ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ, Записки Наукового товариства імені Шевченка

Праці Філологічної секції: статті (літературознавство, мовознавство), матеріали, критика і бібліографія

Друкується за ухвалою Видавничої ради

Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові

Редактори Тому:

Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ

Том 224 (CCXXIV). Праці Філологічної секції

in Видання, ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ, Записки Наукового товариства імені Шевченка

Праці Філологічної секції: статті (літературознавство, мовознавство), матеріали, критика і бібліографія.

Друкується за ухвалою Видавничої ради

Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові

Редактори Тому:

Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ

Том 234 (CCXXXIV). Праці Філологічної секції

in Видання, ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ, Книги із серії "Визначні діячі НТШ"

Праці Філологічної секції: статті (літературознавство, мовознавство), матеріали, критика і бібліографія.

Друкується за ухвалою Видавничої ради

Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові

 Редактор Тому:

Олег КУПЧИНСЬКИЙ  


З М І С Т

Том 221 (CCXXI). Праці Філологічної секції

in Видання, ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ, Записки Наукового товариства імені Шевченка

Праці Філологічної секції: статті (літературознавство, мовознавство), матеріали, критика і бібліографія.


Друкується за ухвалою Видавничої ради

Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові

 

Редактори Тому:

Микола Ільницький

13 May

Ярема Степан. На теми української наукової мови

in Публікації, МОВОЗНАВЧА КОМІСІЯ, ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ

Ярема Степан. На теми української наукової мови. – Львів: Українське товариство з механіки руйнування матеріалів. Львівське крайове товариство „Рідна школа“, Наукове товариство ім. Шевченка 2002. 44 с.

Іван Франко і його поема "Мойсей"

in Публікації, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА КОМІСІЯ, ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ, Вісники

В історію нашого письменства, отже, й усієї національної духовности, Іван Франко увійшов як друга величина після Тараса Шевченка. І ця історична оцінка цілком заслужена: І.Франко створив могутній монумент, вічно живий своїми ідеями, втіленими в яскраві художні образи, як і рівно ж виваженими інтелектуальними трактатами, можна сказати, з багатьох царин української та й світової життєдіяльности.

Епізод з ранньої української фольклористики в Галичині

in Публікації, КОМІСІЯ ФОЛЬКЛОРИСТИКИ, ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ

Під час своїх народознавчих „вандрівок“ по Волині та Галичині у другому десятиріччі XIX ст. відомий польський і український фольклорист, етнограф і археолог Зоріян Доленґа‑Ходаковський (Адам Чарноцький, 1784—1825) побував на початку 1818 року в Перемишлі. Тут він дізнався про діяльність заснованого в 1816 році культурно-просвітнього товариства місцевих українських священиків, зокрема про заходи митрополита Михайла Левицького і каноніка перемиської греко-католицької єпископської капітули Івана Могильницького щодо організації парафіяльних шкіл по селах, навчання у них народною мовою та підготовки й видання цією мовою книжечок для селян.

Ці відомості викликали щире захоплення З. Ходаковського, яке знайшло відгук в його листуванні. Так, у листі до свого кременецького приятеля Францішека Рудзького від 2 березня 1818 року він повідомляв, що „тутешній уніятський митрополит Левицький і священик Могильницький заходяться коло культивування місцевої руської мови“. І тут же, наголошуючи на позитивній вазі цієї праці, додає: „Того досить, щоб з ними познайомитися“[1].

Соціолінгвістичні засади Івана Франка

in Публікації, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА КОМІСІЯ, ФІЛОЛОГІЧНА СЕКЦІЯ

Над різними „питаннями язиковими“, як сам Іван Франко про це пише, йому доводилося багато розмірковувати. І вчений прийшов до розуміння величі мови, її таємничої мудрости, всеосяжности слова, його незбагненної сили. Він показав, що мова — це „скарбівня людських досвідів, спостережень, поглядів і чуття, людської цивілізації“[1].