Людина тисячоліттями працювала з тваринами, пристосовуючи їх до задоволення своїх потреб. Для виведення усієї розмаїтости свійських тварин біологи використали добір серед тієї варіябельности, що створена самою природою.
Тепер ми живемо в час змін та прискорення у справі створення усяких мутантів, причому не випадкових, а саме в потрібному нам місці геному. Добре це чи погано — існують різні думки, але це повинно було статися і сталося невідворотно, і вже ніколи не вдасться це заборонити. Як свого часу з атомною енергією, нам треба звикати жити з новими організмами, рукотворно і спрямовано змінюваними людиною. Робиться це з допомогою трансгенезу.
Тварин чи рослин, в яких здійснені зміни геномів унаслідок різних операцій, називають трансгенними, а методологію або ж ідеологію застосування трансгенних тварин, — трансгенезом. У найзагальнішому вигляді трансгенез можна визначити як перенесення генів з одного організму в інший через операції in vitro. Трьома критичними точками у трансгенезі є інтеґрація трансгену, його експресія і трансмісія, тобто передання через статеві клітини потомству.