Публікації

Тут не пишу чиєїсь біографії, бо і свою було б нелегко описати. Це, радше, роздуми з нагоди 80-літнього ювілею людини, яку запізнав (а чи впізнав?) зовсім не давно. Сталося це якихось двадцять п’ять років тому, коли відроджувалось в Україні НТШ – ця, як кажуть, неофіційна чи некоронована академія наук, ще до прийняття Акта незалежності та проголошення незалежності.

У грудні 2011 р. минуло 150 років від народжен­ня і 70 років від смерти видатної громадської діячки Перемишля і західноукраїнських земель, музики і педагога Ольги Ціпановської. Ця жінка присвятила своє життя служінню українській громаді. Крім гри на піяніно, яку добре засвоїла і досягла в ній значних успіхів, О.

Під енергетичною безпекою країни слід розумі­ти спроможність держави забезпечити ефективне використання власної паливно-енергетичної бази, здійснити оптимальну диверсифікацію джерел і шляхів постачання енергоносіїв для забезпечення життєдіяльности населення та функціонування національної економіки у режимі звичайного, над­звичайного та воєнного станів, попередити різкі цінові коливання на паливно-енергетичні ресурси та створити умови для адаптації національної еко­номіки до зростання цін на ці ресурси.

За умов активізації науково-технічного прогре­су в ХХІ ст. світова спільнота особливо у сфері обслуговування намагається створити новітню мо­дель розвитку, що обумовлено глобалізацією та ін­форматизацією суспільства, трансформацією його гуманітарної, соціяльно-економічної та екологічної спрямованости. Як відомо, зростання рівня споживання економічних благ, у т. ч.

Впродовж багатьох років навчатися в технічних інститутах, нинішніх університетах та академіях, було престижно. Під час вступних іспитів на спе­ціяльності інженерів-механіків, нафтовиків, енер­гетиків, металургів, хеміків були великі конкурси. І навчання в цих вишах базувалося на студію­ванні фундаментальних, загальнотехнічних, гу­манітарних та спеціяльних дисциплін. Навчальні програми включали проходження практик – від ознайомлювальної до двох виробничих та перед­дипломної (сьогодні ж практики на виробництві немає).

Закон „Про засади державної мовної політики" прийнятий Верховною Радою України в так зва­ному другому читанні 3 липня 2012 р.; 31 липня, всупереч твердим публічним запевненням не під­писувати, його підписав Голова Верховної Ради В. Литвин, а 8 серпня, попри приспані сподівання громадськости, – Президент України В. Янукович. Цей Закон ухвалювався у Верховній Раді з без­прецедентними порушеннями Конституції Украї­ни й з небаченою кількістю процедурних і регла­ментних зловживань.

2011 року минуло 140 років від виходу у світ першого путівника нашим містом. Слід відзначити, що вивчення історії путівників Львовом належить до маловисвітлених питань сучасного українського львовознавства. Їх дослідження, здійснене нами у спеціяльній праці та кількох опублікованих статтях, має на меті заповнити одну із суттєвих про­галин українського історичного краєзнавства.

Після поразки національно-визвольних змагань 1918-1919 рр. театрально-аматорський рух на за­хідноукраїнських землях наповнюється новим змістом: не лише культурно-просвіт­ницька діяльність, а й національно-освідомлювальна, консолідуюча місія лягла на його плечі.

Львів у всі віки вмів святкувати своїх гостей. Чи йшлося про державних мужів, чи особистих гостей, або купців, будівничих... Так відбувалось і в ХІХ ст., коли відвідували місто видатні співаки, актори, піяністи.

Діяльність та творча спадщина Іпатія Потія (1541-1613) – письменника-полеміста, богослова, релігійного і державного діяча (другого унійного митрополита у 1599-1613 рр.) – актуальна про­блема сучасної гуманітаристики. Дослідники від­находять все нові й нові джерела до характерис­тики його як відомого ієрарха Центрально-Східної Европи.

Понад півтора століття тому російський історик А. Тургенєв опублікував листа папи Гонорія ІІІ, датований 17 січня 1227 р. і адресований „Всім королям Руси" (Universis Regibus Rusiae). Цього листа він знайшов серед матеріялів польського єзуїта Яна Альбертранди, який у другій поло­вині XVIII ст.