На обкладинці:
Перша сторінка.— Михайло Грушевський – третій голова Наукового товариства ім. Шевченка (1897–1913)
Друга сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах
Третя сторінка.— Коротка історія НТШ у світлинах
Четверта сторінка.— Академічний дім у Львові. 1904–1906 pp. Сучасне фото. Світлина В. Бартошевського

На сайті опубліковано матеріали 41-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці:
Перша сторінка.— Олександр Барвінський — другий голова Наукового товариства ім. Шевченка (1893—1897)
Друга сторінка.— Під час Загальних звітно-виборних зборів НТШ.—2008 р.
Третя сторінка.— В кулуарах Загальних звітно-виборних зборів НТШ.— 2008 р.
Четверта сторінка.— Пам’ятник, збудований на честь 125-ліття Товариства „Просвіта“ у Львові. 1993 р. Скульптор Василь Ярич

На сайті опубліковано матеріали 40-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці:
Перша сторінка.– Загальний вигляд будинку НТШ, вул. Винниченка, 24.
Друга сторінка.– На засіданнях і в кулуарах Пленарного засідання.
Третя сторінка.– На засіданнях і в кулуарах Пленарного засідання.
Четверта сторінка.– Видання Природничо-математичних комісій НТШ 1990– 2007.

На сайті опубліковано матеріали 39-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці

Перша сторінка.– Осип Курилас. Тарас Шевченко. “Дивлюся, аж світає...” – 1918 р.

Друга сторінка.– У залі Загальних звітних зборів НТШ Львові. – 2007 р.

Третя сторінка.– В кулуарах Загальних звітних зборів НТШ у Львові. – 2007 р.

Четверта сторінка.– Адміністративний будинок НТШ у Львові (вул. Генерала Чупринки, 21).

На сайті опубліковано матеріали 38-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці:
Перша сторінка – Юліян Целевич – перший голова Наукового то­вариства ім. Шевченка
Друга сторінка – XVIII Наукова („Шевченківська“)сесія НТШ у світлинах
Третя сторінка – В кулуарах XVIII Наукової („Шевченківської“)­сесії НТШ­
Четверта сторінка – Нові видання Інституту колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ в Україні. 2006-2007 рр.

На сайті опубліковано матеріали 37-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці:
Перша сторінка – Олекса Новаківський. “Святослав-Завойовник”, 1918 р. Публікується вперше.
Друга сторінка – новорічні привітання для НТШ в Україні “3 Новим Роком та Різдвом Христовим!”
Третя сторінка – У залі Загальних зборів НТШ 9 грудня 2006 р.
Четверта сторінка – Нові видання НТШ в Україні 2005–2006 pp.

На сайті опубліковано матеріали 36-го вісника Наукового товариства ім.Шевченка.

На обкладинці:
Перша сторінка – Фотій Красицький. Портрет Михайла Грушевського. 1907 р.
Друга сторінка – В залі Загальних звітних зборів НТШ в Україні.­
Третя сторінка – Видані у Львові календарі, плакати, афіші, запрошення, присвячені 150-річчю від народження Івана Франка.
Четверта сторінка – Нові видання Інституту колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ в Україні. 2006 pp.

На сайті опубліковано матеріали 35-го вісника Наукового Товариства Шевченка. Подано наступні матеріали:

Про видання
Загальні звітно-виборні збори
Про діяльність Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці 2005 року
Промінь творчости і науки
Перші кроки косівського осередку НТШ
Іван Франко і його поема "Мойсей"
Соціолінгвістичні засади Івана Франка
-- Портрет незнайомки
Ілюстрування казок Івана Франка на західних землях України (1890-1939)
Археологія найдавнішого Львова
Львів і святість
Церкви доби Гетьманщини як об’єкт руйнівних заходів тоталітаризму
Епізод з ранньої української фольклористики в Галичині
Володимир Гнатюк і західноукраїнське відродження
Адольф Хибінський і львівська музикознавча школа
Інноваційні засади моделювання української економічної перспективи
Причини всихання ялинових лісів Карпат
Шляхи поліпшення екологічного стану довкілля Яворівщини
Із спостережень над трансгенезом у тварин
Варлаам Компаневич
Стельмащук Степан Ількович
Медведик Петро Костянтинович
Панасюк Володимир Васильович
Ісаєвич Ярослав Дмитрович
Огляди нових книжок, рецензії. Литовська метрика
Стрілецькі пісні
Відлуння голодомору-ґеноциду 1932—33. Етнокультурні наслідки голодомор
Мирослав Мороз. Некролог

У 2006 р. минає 17 років від часу відродження в Україні Наукового товариства ім. Шевченка. Це малий, але й водночас великий проміжок часу в житті одного Товариства. Якщо порівнювати його з часом загального поступу науки та культури ХІХ—ХХ та декількох років ХХІ ст. і тяглости функціонування наукових установ, то це час, звичайно, невеликий, однак не кожна слов’янська країна нині може похвалитися такою тривалою працею одного наукового товариства серед інших своїх інституцій.

Відкрите в 1873 р. як „Літературне товариство ім. Шевченка“, а від 1892 p. перетворене у „Наукове товариство ім. Шевченка“ пройшло довгий і складний шлях та зробило неоціненний внесок у розвиток наукової думки України. Адже йдеться про 132 роки праці! З іменами його членів різних часів пов’язані яскраві сторінки становлення наукових ідей в Україні, шкіл і напрямів, що здобули визнання як у національній, так і у світовій науці.

Косівський осередок наукового товариства ім. Шевченка cтворено в червні 2004 року на установчому засіданні, у якому взяли участь науковці з Прикарпатського відділення Інституту агроекології та біотехнології Української академії аграрних наук (ІАБУААН) в м. Косові, Косівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (ДІПДМ), Національного природного парку „Гуцульщина“, представники Косівської районної держадміністрації.

Осередок очолює доктор економічних наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук Григорій Гуцуляк, директор Прикарпатського відділення ІАБУААН; заступник голови — доцент Косівського ДІПДМ Микола Близнюк, науковий секретар Осередку — кандидат медичних наук Ігор Яремин, секретар Марія Іванчук. У склад ради Осередку увійшли також кандидат педагогічних наук, член-кореспондент Української академії педагогічних наук, заслужений учитель України Петро Лосюк; заслужений працівник освіти України Ігор Пелипейко; доцент Косівського ДІПДМ Олег Слободян; доктор юридичних наук, професор Зорислава Ромовська; кандидат біологічних наук, заступник директора НПП „Гуцульщина“ Юрій Стефурак та автор цієї статті.