Процес написання дисертації супроводжується частими перегруповуваннями фрагментів рукопису, зміною їх порядку, доповненнями новими фрагментами. Якщо писати дисертацію "в лоб" без допоміжних засобів, то досить швидко виникають проблеми з нумераціями елементів (рисунків, таблиць, формул, означень тощо) та посиланнями на них.

Для цього створено шаблон Thesis New, який власне призначений для спрощеного написання таких документів як рукопис дисертації.

Основні зручності шаблону полягають в автоматизованій організації нумерації елементів дисертації (рисунків, таблиць, формул, означень тощо) та організації посилань на них (в тому числі на літературні джерела). Використання автоматизованого нумерування елементів гарантує коректний порядок їх нумерації в межах всього документа, а також забезпечує правильність вказівників на ці елементи.

Шабон містить в собі пояснення до використання, які написані з використанням можливостей цього шаблону, а тому служать наочним прикладом “правильного” написання рукопису дисертації.

Цікавий матеріал розмістила робоча група Південно-Каліфорнійського Університету. ЦЕ документ, який описує суттєві зміни в глобальній аудиторії Мережі в 2006 році. Документ (безкоштовна версія) є тут:
http://www.digitalcenter.org/pdf/2007-Digital-Future-Report-Press-Release-112906.pdf
з головного:
Користувачів Інтернету є понад 1 млрд., з них 7% мають власні блоги, а 12% власні сайти, 26% - онлайн-фото(підозрюю, що цифри завищено, хоча хто зна?).
США уже практично вичерпали людський ресурс приросту аудиторії Інтернету. 72% жителів країни користаються Мережею. Причому жінки користають Інтернетом більше за чоловіків.

Чому українська держава повинна бути зацікавлена у
комп’ютерній системі LINUX?

Що таке LINUX? http://www.linux.org/info
Це вільна, безкоштовна оперативна система, програмне забезпечення якої доступне для змін користувачами.
Розвиток Linux підтримуюють такі
компанії як IBM, Oracle, Hewlett Packard,
Sun Microsystems та інші.

Оперативна система Linux може бути розпрацьована
українською мовою.
I це необхiднiсть для України!

Чому український уряд повинен би підтримувати українську локалізацію Linux та програмові забезпечення для Linux?

1.Економічна вигода

Далі наводиться текст доповіді А.Пелещишина на засіданні секції інформатики НТШ в березні 2006 року.

Глобальне середовище World Wide Web на сьогодні є безпрецедентним і унікальним інформаційним ресурсом, який об’єднує в собі величезні об’єми інформації. Розвиток цього глобального середовища є одним з ключових напрямків глобалізації та розвитку цивілізації.
Кількість користувачів Інтернет зараз у світі сягає мільярда і продовжує швидко зростати. У цьому рості приймають участь традиційно високотехнологічні країни (Північна Америка, Європа, далекосхідний регіон), проте останнім часом спостерігається також стрімкий ріст популярності Інтернет і в країнах третього світу
Україна приймає активну участь у розвитку даного середовища. WWW поступово займає домінуюче місце серед засобів пошуку, передачі інформації, спілкування в Україні. По різних даних, в Україні активними користувачами Інтернету є від 15% до 20% населення. Вплив WWW на українську громаду постійно зростає, складаючи серйозну конкуренцію електронним ЗМІ та друкованим виданням.
Проте, зі сумом можна зазначити, що на сьогодні Україна та українська нація не використовує в належній мірі потенціал WWW для свого розвитку, більше того, деякі тенденції розвитку WWW та Інтернету породжують обгрунтовані перестороги щодо можливих нових загроз для України. Причиною такої ситуації є не стільки характер сучасних технологій (розвиток Веб-технологій носить досить об'єктивний характер і не може класифікуватися як ворожий Україні), скільки пасивність України у формуванні структури та правил WWW.

КОМІСІЯ ІНФОРМАТИКИ ТА КІБЕРНЕТИКИ
24 березня 2006 р. (Національний Університет „Львівська Політехніка”, Навчальний корпус V, ауд. 512)

16-00 – 18.00

Голова: Роман Базилевич
Секретар: Андрій Пелещишин

Доповіді

Андрій Пелещишин. Український сегмент Інтернету: перспективи розвитку.
Дмитро Тарасов. Проблеми інформаційної безпеки громадян України.
Павло Жежнич. Сучасні технології організації корпоративних сховищ даних.
Роман Голощук. Проблеми та перспективи використання Інтернет-технологій в дистанційній освіті в Україні.