КОМІСІЯ АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ

Археологія найдавнішого Львова

До 750-річчя першої писемної згадки про Львів

Кожне місто має початок відліку своєї історії. Так само і Львів — перша писемна згадка про місто відома під 1256 роком. Але це зовсім не означає, що люди саме з того часу почали обживати цю околицю. Чи археологія має докази, які свідчать про значно раніші часи заселення львівських узгір’їв, ніж це подають середньовічні хроністи?

Так, таких доказів у львівських археологів назбиралося уже чимало. А невідомі вони широкому загалу читачів, передусім тому, що інформація про них розкидана по різних малодоступних, і спеціялізованих виданнях із різного часу.

Церкви доби Гетьманщини як об’єкт руйнівних заходів тоталітаризму

Українська Церква, за влучною характеристикою В. Щербаківського, була „душею волелюбного народу, народу артиста і поета, і часто у хвилини знесилення, суму, жалю і зневаги змушувала його звертати увагу на церкву, куди можна було ховатися зі своїми скорботами, виливати свою нудьгу, свої жалі перед Голготою, де можна було набиратися сили й енерґії для нової, завзятішої і ще тяжчої боротьби за волю, за добробут, за щастя рідного краю“[1].

Особливе місце займала церква в добу Гетьманщини. Найінтенсивніше містобудівельна і архітектурна діяльність велася у Середній Наддніпрянщині й на Північному Лівобережжі, Слобожанщині та прилеглих до них областях.

Syndicate content